-
1 beak
1. n1) дзьоб2) жарт. крючкуватий ніс3) розм. ніс4) носик (чайника тощо)5) зубець, гострий кінець; шип (підкови тощо)6) тех. ріг (ковадла)7) гідр. водоріз8) архт. слізниця9) розм. суддя10) розм. учитель2. v1) схопити дзьобом2) клювати, дзьобати* * *I [biːk] n1) дзьоб2) ніс гачком; cл. ніс3) носик (глечика, чайника)4) зубець, гострий кінець; шип ( підкови)5) бoт. "носик" ( витягнута частина плода)6) тex. ріг ( ковадла)7) icт. бікхед8) гiдp. ніс, водоріз9) apxiт. слізницяII [biːk] v III [biːk] n; сл.1) суддя2) учитель -
2 rough
1. n1) нерівна місцевість2) нерівне поле (гольф)3) розм. крутий берег з кущами4) щось грубе на вигляд5) щось шорстке (негладке)6) важкий період у житті7) незавершеність, незакінченість8) грубіян, хуліган; бешкетник9) шип (підкови)2. adj1) нерівний; шорсткий, шершавий2) труднопрохідний (про місцевість тощо)3) грубий4) необроблений, неочищений5) невідшліфований6) неструганий7) неоштукатурений8) грубозернистий9) кошлатий, патлатий, кудлатий; волосатий10) чорновий11) приблизний, орієнтовний12) неотесаний, грубий, неввічливийrough neck — амер., розм. хуліган
13) розм. непристойний14) галасливий15) бурхливий, розбурханий (про море)16) різкий, поривчастий (про вітер)17) суворий (про клімат)18) неприємний, різкий (про клімат)19) терпкий (про вино)20) сильний, різкий, грубий21) тяжкий, важкий22) гіркий23) позбавлений комфорту; суворий (про життя)24) фон. що вимовляється з придихом (про звук)the rougher sex — сильна стать, чоловіки
to take over a rough road — амер. а) дати прочухана; б) ставити у скрутне становище
to give smb. a lick with the rough side of one's tongue — намилити комусь шию
rough stuff — амер. а) фізичне насильство; б) брутальне поводження
3. adv1) грубо, брутально2) нерівно; шорстко3) невідшліфовано4) неочищено; необроблено5) приблизно, орієнтовно6) непристойно7) галасливо8) різко; поривчасто9) суворо10) неприємно11) гіркоto treat smb. rough — брутально поводитися з кимсь
4. v1) робити шорстким, грубим2) ставати шорстким; грубішати3) допускати грубістьhe was sent off the field by the referee for roughing — він був усунений суддею з поля за грубість щодо противника
4) кошлати, куйовдити (волосся)5) хвилювати, брижити6) хвилюватися, вкриватися брижами (про море)7) підковувати на шипи8) об'їжджати (коня)rough up — а) робити перше настроювання (піаніно); б) амер., розм. грубо поводитися; побити
to rough smb. up the wrong way — гладити когось проти шерсті, роздратовувати когось
* * *I [ref] n1) нерівна місцевість; "бур'ян", нерівна частина поля ( гольф)2) щось грубе на вигляд; щось шорсткувате, нерівне4) необробленість, незакінченість, незавершеність6) хуліган, бешкетникII [ref] a1) нерівний, шорсткуватий; шорсткий; важкопрохідний ( про місцевість)2) грубий3) необроблений; неопрацьований; неочищенийrough logs — лic. кругляки; необкорований, необроблений лісоматеріал; невідшліфований; неструганий ( про дошку); чорний ( про болт); неоштукатурений ( про кладку); грубозернистий ( про матеріал)
4) кошлатийrough hair — нечесане /скуйовджене/ волосся
5) чорновийrough draft — ескіз, нарис
6) приблизний7) грубий; неотесаний, грубуватий; нечемний, брутальний; різкий (нaпp., про відповідь)8) cл. непристойний9) галасливий, забіякуватий; буйний; який хуліганить10) бурхливий ( про море); різкий, рвучкий ( про вітер); суворий ( про клімат)11) який ріже слух, неприємний13) сильний, різкий; грубийrough justice — коротка розправа; сваволя; самосуд
14) важкий, некваліфікований, чорний ( про роботу)15) важкий, гіркий16) суворий, позбавлений комфорту ( про життя)17) гpaм. який вимовляється з придихом ( про звук)III [ref] advгрубо [див. rough2]IV [ref] v1) робити шорсткуватим, грубим; ставати шорсткуватим; грубіти2) допускати брутальність ( у розмові); допускати грубіість стосовно супротивника ( футбол)3) куйовдити, скуйовджувати ( волосся)6) aвcтpaл. об'їжджати ( коня) -
3 heel
1. n1) п'ята, п'ятка2) закаблук, каблук, підбор3) шпора (у птаха)4) задня частина копита6) архт. каблучок7) нижня частина опори9) кінець, остання частина (книги, періоду часу тощо)10) розм. негідник, падлюка; зрадник11) грань, ребро12) мор. кренcome (keep) to heel! — за мною! (команда собаці)
down at heel — а) у стоптаних черевиках; б) бідно (неохайно) одягнений
head over heels, heels over head — шкереберть
out at heels — а) у драних шкарпетках (панчохах); б) бідно одягнений; що живе у злиднях
under the heel — під п'ятою, під гнітом (ярмом)
to be at (on, upon) smb.'s heels — гнатися за кимсь по п'ятах, невідступно переслідувати когось
to bring smb. to heel — примусити когось підкоритися
to take to one's heels — ушитися, дременути, кинутися навтікача
2. v1) прибивати каблуки (набійки)2) пристукувати каблуками, притупувати (в танці)3) ходити слідом (по п'ятах)4) амер., розм. озброювати револьвером5) амер. забезпечувати грошима6) спорт. ударити п'ятою (футбол)7) спорт. вибити м'яч із стовпища (регбі)8) спорт. передати м'яч п'яткою ключки (гольф, хокей)9) кренити (ся)10) кренгувати* * *I [hiːl] n1) п'ятка; п'ята2) п'ятка ( панчохи або шкарпетки); задник черевика; задній шип підкови; шпора ( у птахів)3) каблук, підбор4) задня частина копита; часто pl задня нога ( тварини)5) apxiт. каблучок; п'ятка ( ключки для хокею або гольфа)6) п'ятка, частина леза (ножа, коси), яка прилягає до рукоятки; cпeц. нижня частина опори; п'ятаheel or frog — зaл. корінь або п'ята ( хрестовини); бyд. нижня частина стояка або кроквини; мop. шпор ( щогли)
8) кінець, кінцівка, остання частина (періоду часу, книги)II [hiːl] v1) ставити каблуки; ставити набійки2) притупувати каблуками ( у такт)4) icт. прикріплювати металеву шпору (до ноги півня, що бере участь у півнячому бою)5) aмep.; cл. озброювати револьвером; постачати гроші6) cпopт. ударити п'ятою ( футбол); передати м'яч п'ятою ключки (хокей, гольф)III [hiːl] n IV [hiːl] n; мор.крен; кренгуванняV [hiːl] v; мор.( heel over) кренити; кренитися; кренгувати
См. также в других словарях:
кувати — I кую/, кує/ш, недок., перех. 1) також без додатка. Б ючи молотом по металу (перев. розжареному) або натискаючи пресом, надавати йому потрібної форми. || Обробляючи метал молотом або пресом, виготовляти що небудь; виковувати (у 1 знач.). 2)… … Український тлумачний словник
арка — (італ. < лат. дуга, вигин) Криволінійне перекриття прорізу в стіні або прогону між двома підпорами (колонами, пілонами тощо). Передає на основу не тільки навантаження, а й розпір. У старовину стала символом небесного світу, в епоху Античності… … Архітектура і монументальне мистецтво
